Гемангіома тіла хребця — це доброякісне судинне утворення

Май 12, 2025

Гемангіома тіла хребця — це доброякісне судинне утворення, яке формується у тілі одного з хребців. Найчастіше патологія виявляється випадково під час обстеження з приводу болю у спині або інших захворювань. Хоча гемангіома не завжди супроводжується вираженими симптомами, її важливо правильно діагностувати, щоб уникнути ускладнень у майбутньому.

Дослідники та медичні спеціалісти, які спеціалізуються на вертебральних патологіях, зазначають, що гемангіома тіла хребця є одним з найпоширеніших типів доброякісних пухлин хребта. Часто вона не створює дискомфорту, проте в окремих випадках може спричинити компресію спинного мозку або нервових закінчень, що загрожує серйозними наслідками для здоров'я пацієнта.

Основні причини виникнення

Науковці не мають єдиної думки щодо точних причин утворення гемангіом. Проте виділяють декілька факторів, які можуть сприяти розвитку цього утворення:

Спадкова схильність — наявність аналогічних утворень у близьких родичів.
Гормональні зміни — частіше діагностується у жінок, особливо після 30 років.
Мікротравми хребта — незначні пошкодження, які можуть спричинити зміни в судинній структурі.
Порушення кровообігу в хребцях — зниження венозного відтоку та застійні явища.
Інтенсивні фізичні навантаження — вплив високого тиску на хребетний стовп.

Клінічна картина: коли звертатися до лікаря

У більшості випадків гемангіома не викликає жодних симптомів і виявляється випадково під час проведення МРТ або КТ. Проте, якщо пухлина досягає значного розміру або розташована в критично важливому сегменті хребта, можуть з'явитися такі прояви:

— Хронічний біль у спині, який не минає після відпочинку;

— Оніміння кінцівок;

— М'язова слабкість;

— Порушення чутливості;

— Розлади сечовипускання або дефекації (у важких випадках).

Методи діагностики

Для виявлення гемангіоми найчастіше застосовується магнітно-резонансна томографія (МРТ) або комп’ютерна томографія (КТ). Ці методи дозволяють не лише побачити саме новоутворення, а й оцінити його розмір, розташування та потенційну загрозу для спинного мозку. Інколи можуть бути призначені рентгенологічні знімки, хоча вони менш інформативні.

Підходи до лікування

Тактика лікування залежить від розміру гемангіоми, наявності симптомів та загального стану пацієнта. Якщо пухлина не викликає дискомфорту, за нею просто спостерігають, періодично проводячи контрольне МРТ. У випадках, коли новоутворення росте або тисне на нервові структури, можуть бути застосовані наступні методи:

— Радіотерапія — ефективно зменшує розмір пухлини;

— Пункційна вертебропластика — введення спеціального цементу в тіло хребця для зміцнення та стабілізації;

— Хірургічне втручання — використовується рідко, лише при загрозі перелому або паралічу.

Прогноз та профілактика

У більшості випадків прогноз при наявності гемангіоми є сприятливим. Пухлина рідко перероджується у злоякісну та часто не потребує радикального втручання. Однак важливо проходити регулярні обстеження, особливо при наявності симптомів чи підозрілих змін у самопочутті.